Автореферат диссертации по медицине на тему Лучевая диагностика лактакционного мастита и его последствий
М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ УКРАШСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ ОНКОЛОГП ТА РАДЮЛОГП
С * I На правах рукопису
ШКАРБУН Лариса 1гор1вна
ПРОМЕНЕВА Д1АГНОСТИКА ЛАКТАЦШНОГО МАСТИТУ ТА ЙОГО НАСЛ1ДК1В
14. 01. 22. - променева д1агностика, променева тератя
Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
КШВ - 1996
Дисертащею с рукопис.
Робота виконана у Кшвському державному институт! удосконалення лшар1в, Донецькому д1агностичному центрь
Науковий кер1вник: доктор медичних наук,
професор Бабш Я. С. Науковий консультант: кандидат медичних наук
БЪюненко Г.А.
Офщшш опоненти:
доктор медичних наук, професор Медведев В.Е. доктор медичних наук, професор Каменецький М.С.
Проввдна оргашзащя - Кшвський державний медич-ний утверситет 1м. акад. О.О.Богомольця, м.Кшв.
Захист вадбудеться "_"_1996 р.
о _годит на зас1данн1 спещал1зовано1 вчено! ради
Д 50.30.01. при Украшському науково-дослвдному 1нститут1 онкологи та радюлоги МОЗ Укра!ни
(252022, Кшв - 22, вул. Ломоносова, 33/43) 3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ УНДЮР
Автореферат розклано "_"_1996 р.
Вчений секретар спещал1зовано*1 вчено!' ради, доктор медичних наук
1.М.Дикан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальмсть теми. Лактацшний мастит (ЛМ) -це поширене ускладнення тсляпологовогу перюду, що розвиваеться у 3-8 % породшь [8, 11, 13] i за да-ними BcecBiTHboi' оргатзаци охорони здоров'я (В003) у 10-12 % випадк1в переходить у деструктивш форми, HKi вимагають оперативного лжування [20, 21]. По-стшно зб1пыпуеться число важких септичних маститав, а кьлыисть ускладнень та рецидив1в пере-вищуе 17 % [28].
Показник летальноста при ЛМ коливаеться вад 0,28 до 0,76 %, а за умови розвитку сепсису pi3Ko збшыыуеться i складае 15,5 % [21, 39]. Малосприят-ливими постають вщдалет результати лжування ЛМ, коли у 44,3 % жшок, як1 перехворай, розвиваються диспластичш процеси молочно! залози (МЗ), а у 24,2 % пащенток може вщбутися ракова трансформация процесу [50]. Дефекти форми i об'ему залози по-требують xipypri4Hoi корекци у 55,0- 67,8 % оперова-них пащенток [27, 168, 176]. Перел1чеш факти пере-конливо свщчать, що лжування ЛМ е значною проблемою юптчно! медицини i подальше його вивчання щлком актуальне. Повнощнш лжувально-реабЬитацшш заходи при ЛМ та його наслвдках базу-ються на адекватнш д1агностигд, нар1жними каменя-ми яко1 е тотчний та етюлопчний (бактерюлогёчний) д1агнози. Треба вщзначити важлив1сть тотчно! д1агностики, яка передбачае детальне визначення ло-кал1защ1, форм та po3Mipi патолойчного процесу, його стада та поширеность Вивчення перел1чених характеристик i особливо i'x динамши мае першорядне значения для клшщиста.
На даний час найб1лыиого поширення набули клш1чний та шструментальний методи тошчно1 д1агностики патологи молочно! залози. Юитчний метод в1др1зняеться суб'ектив1змом та недостатньою точшстю, хоча прюритет залишаеться завжди за ним.
1нструментальний метод передбачае Bei вадош засоби в!зуал1защ1 МЗ i в остант роки, зважаючи на бурхли-вий розвиток медично! технши, саме вш набувае все б1льш широкого поширення [89]. 3 появою нових по-колшь ультразвукових сканер1в та високочутливих електроних датчишв на 7,5 та 10 МГц ввдкрилися до-датков1 перспективи щодо сонографй МЗ взагал1 та у ряд1 JIM i його наслццеах зокрема [113, 117, 121, 134].
Разом з тим, незважаючи на перел1чеш yenixn та досягнення у променевш д1агностищ захворювань МЗ, icHye ряд невирипених питань, особливо стосовно хворих, як1 страждають на JIM та його наслщками. Так, до цього часу не вивчена нормальна ехограф1чна структура МЗ у вагётних жшок та жшок, що лакту-ють; ввдеутт засоби диференщаци сонограф1чно1 д1агностики компенсовано!* i декомпенсовано! форм лактостаз1в; деструктивних форм маститу; ввдчуваеть-ся обмеженкзть ультразвукового досл1дження у плаш в1зуал1защ1 протоково!' системи МЗ; в щлому не оп-тим1зований д1агностичний алгоритм для хворих на JIM та його насладки. Рашше не здшснювалася комплексна д1агностика стану ендокриноактивних оргашв у плаш з'ясування ix значения в патогенез! патоло-пчних змш молочних залоз [79, 84, 90].
Мета роботи; розробити алгоритми д1агностики лактащйного маститу та його наелвдшв i3 застосуван-ням комплексу сучасних променевих методов дослщ-Ж6ННЯ•
Завдання дослшження:
1. Вивчити можливоста i виявити недолши ic-нуючих cnocoi в1зуал1защ1 МЗ у ваптних та жшок, що лактують, а також у хворих на JIM та його наслад-ки; вивчити особливост! ехограф1чно1 анатоми МЗ у перюд ваптноста та лактацп.
2. Вдосконалити диференщальну ультразвукову д1агностику лактостаз1в шляхом розробки та запро-вадження фармако-сонограф1чно! проби.
3. Оптилпзувати ультразвукову диференщальну д1агностику р1зномаштних форм деструктивного маститу.
4. Розробити i запровадити cnoci сонограф1чно! в1зуал1защ! протоково! системи МЗ.
5. Створити оптималып д1агностичт алгоритми для хворих на JIM та його наследии.
Наукова новизна. Вперше розроблеш дгагнос-тичн1 алгоритми для хворих на лактацшний мастит та його наслщки.
Систематизоват особливоста нормально! ехо-граф1чно! анатома молочно! залози у ваптних та жшок, що лактують.
Вперше розроблена та апробована методика ди-ференцдально! д1агностики компенсовано! та деком-пенсовано! форм лактостаз1в i3 застосуванням фарма-ко-сонограф1чно! проби.
Обосновано можлив1сть в1зуал1защ! протоково! системи МЖ методом використання високодозволяю-чо1 технши.
Вивчено стан ендокринозначимих оргашв (гшоф1за, щитовидно! залози, надниркових залоз, яечнишв) у хворих з наслщками JIM, доведена необ-хадшсть Ix досладження для виявлення i корекпд! гор-мональнообумовлено! патологй' МЗ.
Показана роль пункщйно! астрацшно! 6ioncii' пвд контролем ультразвуку як лшувально-д1агностично1 машпуляцп за наявносп абсцедуючих мастипв, а також у pa3i мстозно! трансформащ! та об'емних процес1в у реконвалесцентав.
Визначеш точтсть, чутливють i специф1чшсть сонограф1чного, рентгенолоичного та теплов1зшного cnocoiB в1зуал1зацц молочно! залози, вивчет !х переваги i недолжи при дослвдженш хворих на JIM та його наслцщи.
Практична шнмсть роботи. Розроблено та за-проваджено у практику оптимальт д1агностичт
алгоритми для хворих на лактащинии мастит 1 хворих, яш його перенесли. Алгоритми передбачають як виявлення локальних змш, HKi мають безпосередне в1дношення до молочног залози, так i виявлення за-гальних гормонально-метабол1чних причин, що зумо-вили даний процес.
Запропонована i апробована фармако-сонограф1чна проба, яка забезпечуе можливкть дифе-ренщально! д1агностики компенсованого та декомпен-сованого лактостаз1в.
Розроблена i запроваджена у практику методика сонограф1чно1 в1зуал1защ1 протоково! системи молоч-Hoiзалози.
Розроблений i запроваджений у практику орга-нозбер1гаючий малошвазивний пункцшно-дренуючий cnoci6 лшування абсцездв молочно! залози, що забес-печуе скорочення строку лжування з 17-21 до 7-10 дшв та дозволяе уникнути госттал1зацй' i зберегти лактуючу функщю МЗ.
QcHOBHi положения до захисту ;
1. Основним методом д1агностики патологи мо-лочних залоз у вагатних та жшок, що годують, слад вважати УЗД.
2. Запропоноваш сонограф1чш критери дозволя-ють диференщювати три основш форми деструктивного маститу: солиарний абсцес, множинш абсцеси i апостематозний мастит.
3. Вивчення стану протоковог системи молочно! залози у хворих на JIM та його наслщки можливе шляхом використання фармако-сонограф1чно! проби, а також за допомогою розробленого нами способу в1зу-ал1защ1 молочних протомв пщ контролем ультразвуку.
4. За наявносп насл1дк1в JIM дощльно, KpiM то-тчно! д1агностики, вивчати стан гормонального го-меостазу для виявлення та корекци ендокринообумо-влено! патологи.
Впровадження результат1в дослыження:
Результати дослвдження впроваджено в практику Донецького обласного д1агностичного центру, До-нецько! обласно!' клиично! лжарш, мк:ьк1х лжарень N 24 1 N 6 м. Донецька. Надруковано метод1чш реко-мендаци "Лечебно-диагностическая тактика и лечение при заболеваниях молочных желез" (Донецк, 1994), "Ультразвуковое исследование и диагностика заболеваний молочных желез (Донецк, 1996).
Апробашя роботи:
Дисертащя апробована на загальному засщанш кафедр променево! д1агностики, медично! радюлоги, акушерства 1 гшекологп, ендокринологп КД1УЛ 15.01.1996 р.
Основш положения науково! роботи представлеш у вигляд1 доповадей на Украшсько! науково-практичног конференцп (Кшв, 1992), Украшському конгрес1 радоолопв (Кшв, 1995), 10 М1жнародному семшар1 (Копенгаген, 1995), 5 бвропейському конгрес1 з х1рургп (Барселона, 1995), М1жнародному конгрес1 по д1агностищ захворювань молочно! залози (Хьюстон, 1996).
ПублжашУ. За темою дисертаци надруковано 23 роботи, одержано 3 посвздчення на ращонал1заторськ1 пропозицц.
Структура 1 обсяг роботи. Дисертащя викладена на 129 сторшках друкованого тексту 1 складаеться 1з вступу, огляду лггератури, п'яти роздШв, що вщби-вають результати власних дослщжень, висновтв, практичних рекомендащй. У текст! вмицеш 53 ма-люнки, 6 таблиць. Список використано! л1тератури включае 229 джерел, з них 93 вггчизняних автори 1 136 - жоземних.
Автором виконаш особисто вс1 ультразвуков!, термограф1чш дослвдження, проведет фармако-сонограф1чш проби та пункщйно-асшрацшт маншу-ляци на молочних залозах.
ЗМ1СТ ДИСЕРТАШУ Характеристика клш1чного матер1алу Робота включае даш вщносно 200 жшок, що були обстежеш у Донецькому обласному д1агностичному центрь
Першу групу склали ваптш (50 пац.), обстежеш над час ироходження ними фето-плацентарного скриншгу. Скарг з боку молочш залози не мали 37 пащенток (74,0 %), больовий синдром вщзначався у 3 випадках (6,0 %), утворення, що пальпуються, вияв-леш у 4 (8,0 %), вщдлення з сосюв турбували 13 жшок (26,0 %). До складу друго! групи увшшли хвор1 на р1зномаштш форми та стади лактацшного маститу - 75 жшок. Больовий синдром 1 температура вадзнача-лися у вс1х випадках, утворення, що пальпуються, виявлен1 у 66 (88,0 %), скарги на гншш видшення з соск1в висували 19 пащенток (26,0 %).Третю групу склали хвор1 з насладками ЛМ - 75 жшок. Скарги на бол1 у МЗ висували 40 пащенток (54,0 %), утворення, що пальпуюьтся, д1агностоваш у 30 випадках (40,0 %), вид1пення з соск1в (гншш, геморапчш, се-розш та шип) - у 18 (24,0 %).
ТривалЬть захворювання при маститах склала: до 10 дн. - 24,0 %, понад 10 дн.- 76 %; у хворих з насл1дкам1 ЛМ: до 5 рошв - 22,7 %, до 10 рошв -29,3 %, понад 10 рошв -48,0 %.
На догосп1тальному етап1 з 200 жшок дослщже-но: клипчно - 139 (69,5 %); рентгеномамограф!я (РМГ) проведена у 36 (18,0 %), УЗД молочних залоз -46 (23,0 %), дистанщйна термограф1я (ДТГ), цитоло-пчне дослвдження видшень з сосшв та пункщйна астращйна бюпс1я не проводилися. Правильний д1агноз до обстеження в ДДЦ був встановлений у 26,0 % випадшв.
Даш наших спостережень свадчать про те, що хвор1 були репрезентоваш головним чином жшками молодого вшу з обтяженим акушерсько-
гшеколопчним анамнезом i супутшми захворювання-ми.
Методи дослшження
У першш i друпй трупах пащенток застосовува-ли ДТГ, УЗД молочно'1 залози , цитолопчне дослщ-ження видалень з cockIb.
У третш rpyni (наслщки JIM), KpiM вшцезгада-них, використовували УЗД щитовидно!, надниркових залоз, яечншив, рентгеномамографпо, галактодукто-граф1ю (ГДГ) та ультразвукову галактодуктограф1ю (УЗГДГ) зпдно з розробленим нами способом.При виявлент об'емних утворень МЗ здшснювали пунк-щйну асшрацшну ionciro тд контролем ультразвуку, вивчали р1вень у кров1 муциноподабного ракового антигену.
ДТГ проводили на теплов1зор1 "Радуга - 4" (Pocifl) з чорно-бишм та кольоровим мониторами за загальноприйнятою методикою.
УЗД здшснювали на ехокамерах SSD "Aloka-630" (Япошя) та "Dornier - 2200, 3200" (Шмеччина) мехашчними i електронними датчиками 7,5 та 10,0 МГц.
РМГ проводили на мамограф1 "Электроника - 1" (Роэдя) у двох проекщях.
Лабораторш дослщження кров1 здшснювали на апаратах " Гамма - 12" ( Кшвське об'еднання "Медаппаратура"), "Helena" (Франщя), "Копе" (Фшлянд1я), "Hoffman - La Roche" (Швейцар1я).
Морфолопчш методи дослвдження включали цитолопчне та пстолопчне вивчення виделшь з cockIb, acnipaTiB, бюптапв, одержаних пщ час ПАВ або у процес1 оперативних втручань.
Вивчення юптинного матер1алу здшснювалося на мжроскот "Виолам - Р - 15" (Pocin, JIOMO), вивчення зр1з1в - на MiKpocKoni шмецько! ф1рми "Карл Цейсс".
Ехограф1чт та термограф1чш особливост1 структури молочних залоз у ваптних
Б1лышсть (68,0 %) ваптних були у в1щ до 30 рошв 1 знаходилися у другому-третьому триместр1 ваптнос-п (98 %).
У попередшх пологах патолопя в1дзначена у 23,3 % випадшв, ускладнення - 13,5 %. Патолопчш стани МЗ та порушення лактаци спостер1галися у 69,8 % жшок.
За даними термографц вщцлеш 3 типи структури МЗ: судинний (54,0 %), плямистий (6,0 %) 1 мт-частий (14,0 %).
Патолопчш термограми одержан! у 13 випадках (26,0 %).
Пщ час УЗД видолено три типи структури МЗ: часточковий (28,0 %), кошрковий (38,0 %) 1 зшша-ний (34,0 %).
Ехограф1чно виявили патолопю у 14 ваптних (28 %): шжчасточковий 1 перипротоковий ф1броз (п=3), юсти (п=4), ф1броаденоми (п=2), внутрипньо-протокова папшома (п=5).
Вщзначено переваження патологи у першовапт-них жшок, що не висували скарг до обстеження.
Цитолопчне дослщження видалень з сосшв вия-вило вщхилення у 10 (20,0 %) жшок з вшстом у мазках еритроцитав (п=7), гемосидерофапв (п=8), обрившв внутр1шньопротоково1 папЬюми (п=5) 1 великого скупчення лейкоцитов (п=11).
Напп спостереження показали, що юнуе пряма залежшсть м1ж патолог!чними змшами МЗ 1 даними шструментальних та лабораторних дослвджень, що дозволяв використовувати ДТГ як метод скриншгу, а УЗД як уточнюючий спомб даагностики.
На п1дстав1 одержаних даних ми вважасмо, що використання ДТГ та УЗД недощльно для прогнозу-вання лактаци, так як вона залежить в1д багатьох фактор1в.
Hauii дослвдження показали, що за результатами р1зномаштних cnocoiB д1агностики патолопчш змши МЗ у ваптних складають 28,0 % (паренх1матозн1 та BnyTpiniHbonpoTOKOBi), причому у 12,0 % хворих за-хворювання протшають безсимптомно. БНдзначений р1вень захворюваносп МЗ доводить необхадтсть проведения скриншгу МЗ у ваптних, що дозволить фор-мувати групи ризику з раку i лактащйного маститу, проводити проф1лактичн1 заходи, своечасно сатрувати цих жшок.
Обстеження МЗ дощльно поеднувати 3i строками проведения скриншга фето-плацентарно! системи жш-ки, тобто на 22-24 тижнях ваптност1. На пщстав1 одержаних даних чутливн:ть, спещф1чшсть i точшсть ДТГ та УЗД у ваг1тних склали ввдповщно 96,0 %, 40,0 %, 66,0 % i 96,6 %, 65,0 %, 85,0 %.
Мш1мальна даагностична програма повинна включати ДТГ, УЗД та цитологачний метод дослщження видалень з соств МЗ.
Ехосем1отика лакташйного маститу
Лактостаз е основним етюпатогенетичним моментом JIM. В npoijeci обстеження i наступного л1ку-вання пащентки були под1лет на 2 групи: перша - з компенсованим (функцдональним) лактостазом (18 жшок - 62,0 %) i друга - з декомпенсованою (патологёчною) формою лактостазу (11 жшок 38,0 %).
3 метою диференщально!' д1агностики вказаних форм лактостаз1в нами запропонована фармако-сонограф1чна проба з шту1трином. Проба позитивна, якщо через 15-20 хвилин теля внутр1шньом'язового введения препарату i сщджування молока протоки, синуси та лакуни звужувалися, що визначало компен-совану форму лактостазу. Негативний результат вва-жаеться показником до пригтчення лактацд. У наших спостереженнях деструктивний мастит (ДМ) ро-звинувся у 20 хворих (26,8 %). На термограмах пере-
важали делянки гшертерми (78,3 % спостережень), термоасиметр1я судинного малюнка (11,4 %), арео-лярна гшертерм1я (10,3 %), у проекци аксиолярних л1мфовузл1в (ЛВ) у 17 спостереженнях визначалися д1лянки терми з термоасиметр1ею до навколиштх тканин до 1,0-1,5 С. У 13 випадках спостер1гали поед-наш патолоичт термограми.
Сонограф1чно ДМ був репрезентований трьома формами : солггарний абсцес, мультицентричний та апостематозний мастит.
Солггарний абсцес (12 хворих - 60,0 %) тд час УЗД визначався як утворення округло! форми з вира-женою капсулою, негомогенним вмютом за рахунок секвестрованих тканин на тл1 радинного компонента. По зовншшьому контуру осередка визначалася зона шфшьтраци у вигляд1 смужки знижено1 ехогенносп з дилатованими по перифери протоками.
Мультицентричт абсцеси (5 випадгав - 25,0 %) в1др1знялися вщ попередньо! форми наявшстю додат-кових порожнин, розмицених поруч з основним утво-ренням. Сонограф1чна картина абсцемв залежала ввд стади 1х розвитку та носила р1зноманггний характер.
Апостематозна форма ДМ (3 спостереження -15,0 %) характеризувалася наявшстю в паренх1м1 МЗ множинних др1бних абсцеив за типом "бджолиних спльнишв" з формуванням невеликих порожнин при-близно однакових розм1р1в (0,5-1,0 см). На пщстав1 одержаних даних чутлив1сть, спещф1чтсть та точшсть УЗД у хворих на деструктивний мастит склали вздпо-вадно 90,0 %, 76,0 %, 82,0 %.
Точна тошчна д1агностика деструктивних форм маститу дозволяе обрати адекватне лшування. Пациенткам з сол1тарними гншниками проводилося лшування в умовах х1рург1чного в1дд1лу Донецького д1агностичного центру. На тл1 антибактер1ально1 те-рапи в стерильних умовах тд контролем ультразвуку дренувалася порожнина гншника з астращею вм1сту
та наступним введениям у не! антисептичних 1 анти-бактер1альних препарапв широкого спектру да (12 випадшв). Наш досвэд лжування сол1тарних абсцемв з добре сформованою капсулою показав можлив1сть ефективного вирппення гншника малим х1рурпчним втручанням (астращя, дренування) пщ контролем ультразвука. Повне вшпкування хворих наставало на 7-10 день. Д1агностичний алгоритм обстеження хворих на ЛМ репрезентован на мал. 1.
Комплексна д1агностика наслшшв лакташйного маститу
У данш груш переважали жшки у виц 31-40 рок1в, що народжували повторно 1 перенесли серозно-шфшьтративну та деструктивну форми ЛМ.
Патолопчгп термограми МЗ одержан! в 96,0 % спостережень з переважанням вщхилень у жшок в виц 31-40 рок1в.
Пвд час УЗД доагностована патолопя МЗ у 50,6 % (38 жшок); у 14 жшок виявлеш кюти (9 -одиничш та 5 - множинвд). У одному випадку з них була одержана цитолопчна картина з атипичними клггинами, що дозволило визначити д1агноз раку в к1сп. До групи акустично щьпьних утворень увшшли: ф1броаденоми - 9 випадгав (12,0 %), обмежений ф1броз - 3 (4,0 %), лшоми - 2 (2,6 %), внутринньопротоков1 пап1ломи - 3 - (4,0 %), дигянки, як1 шдозрип на злоякют пухлини - 4 (6,0 %). В однш ф1броаденом1 вщзначалася неоднорщшсть внутр1шньо1 структури за рахунок поодиноких др1бних гшоехогенних вклю-чень.Висновок цитоморфолопв: елементи ф!броадено-ми з дишнками прол!фераци. Серед делянок, тдо-зрглих на рак, лише в двох випадках вщзначалися характерт сонограф1чш симптоми злояшсность Два шших спостереження потребували додатков1 методи д1агностики з обов'язковою цито-пстолопчною ве-рифнсащею. На тдстав1 одержаних нами даних чут-лив1сть, спещф1чтсть та точшсть ДТГ 1 УЗД у жшок
71" • о • о о
Д1агностичнии алгоритм для хворих на лактацшнии мастит
з наслщками маститу склали вщповвдно 52,8 %, 45,3 %, 40,0 % 1 82,0 %, 69,5 %, 75,6 %.
Жшкам старшим 35 рошв проводилася рентге-номамограф1я. Патолопя виявлена у 57,3 % хворих 1 склала: шстовидш прояснения на тл1 ф1брозно! пере-будови паренх1ми - 17 спостережень (22,6 %), нцльт утворення округло! форми з р1вними контурами без змши структури навколиштх тканин (ф1броаденоми) -8 (10,6 %), лшоми д1агностоват у трьох випадках. В двох спостереженнях виявлент негомогент т!т вуз-л1в у тканит залози з тяжистими та з1рчастими контурами, у товпц одного вузла рееструвалися др1бно-брильчата. скупчення кальцинапв, спостер1галося по-рушення арх1тектонши навколиштх тканин. Шсля проведено! ПАБ шдтвердився д1агноз раку МЗ у двох випадках. Чутлив1сть, спещф1чшсть 1 точтсть РМГ склали у наппх досладженнях в1дпов1дно 69,0 %, 50,0 %, 74,5 %.
Д1агностичний алгоритм включав обов'язкове цитолопчне дослщження вщцлень з соск1в. Соногра-ф1чно у 27 спостреженнях ввдзначалися дуктектази, вид1лення одержат у 36 випадках, з них у 11 жшок (15,0 %) ввдзначеш патолопчт цитограми. Вс1м хво-рим з патолопчними вщцленнями проведена галакто-дуктограф1я. У 3 спостереженнях рееструвалися роз-ширет звивисп протоки з мшшопод1бними депо контрасту, у 2 - ампутащя сегментарних плочок прото-к1в, у 1 спостереженш вщзначався дефект заповнення головно! протоки за рахунок наявноси. утворення з р1вними контурами на широкш основЬ Шсля секторально! резекщ! д1агноз патломи шдтвердився. У трьох випадках ГДГ виявилася не шформативною.
3 метою вдосконалення д1агностики протоково! патологи запропонована нова методика, що полягае в штучнш дилатащ! сецертруючо! протоки. Маншуля-щя проводиться пц сонограф1чним контролем. Патломи в1зуал1зувалися як утворення правильно! фор-
ми з р1вними контурами, П1двищен01 ехогенностг, однородно! структури (2 спостереження); внутр1шньо-протоковий рак визначався як утворення без ч1тких контур1в, понижено! ехогенност! (1 спостереження). Виявлення ендокринних причини патологи молочних залоз у хворих з наслшками маститу 3 метою уточнения гормонообумовлено! патологи МЗ проводили досладження залоз внутршшьо! секре-
У раз1 гшерпролактинемп призначали рентгено-граф1ю турецького седла (6 спостережень), з яких в одному випадку ввдзначено його розширення. Пато-логачш термограми щитовидно! залози одержан! в 70,0 % випадшв, при УЗД патолопя ЩЗ виявлена у 28,0 %: гшерплаз1я органа з множинними др1бними гшо- та анехогенними включениями у 11 жшок, оди-ничш 1 множинш сол1тарш шсти у 5, вузли однорщ-но! структури з гшоехогенним вшчиком у 3 1 в 1 випадку - з кальцифжатами. Патолопчний р1вень гор-мошв ЩЗ (ТЗ,Т4) зареестрований у 30 омб (40,0 %).
П1д час УЗД не було виявлено структурних змш надниркових залоз. Патолопя яечнигав даагностована у 14 пащенток (20,0 %).
Анал1зуючи даш наших дослщжень, ми дшшли висновку, що у 15,0 - 20,0 % випадвдв патолопчш змши в МЗ обумовлеш порушеннями гормонального статусу жшочого оргатзму 1 з метою адекватного лшування змш у МЗ обстеження повинно включати вивчення стану залоз внутрпнньо! секреци. Д1агностичний алгоритм обстеження жшок з наслш-кам1 лакташйного маститу Нами разроблений 1 застосовуеться у практичнш д1яльност1 д1агностичний алгор1тм, який репрезенто-ваний на мал. 2.
На шдстав1 клш1чного обстеження (анамнез, огляд, пальпащя МЗ) обираеться посладовшсть д1агностичних маншулящй, що включае обо'вязковк
Мал. 2.
ДТГ, жшкам до 35 рок1в УЗД 1 старшим 35 рок1в РМГ. За даними променевих метод1в досладження формуються три контингенти хворих: з дифузною па-толопею, вузловою 1 внутрппньопротоковою. У« вуз-лов! утворення падлягають морфолопчнш верифжаци.
У раз1 виявлення дифузно! патологи МЗ у жшок досладжують залози внутр1шньо! секрецп.
Наявшсть у видаленнях з соск!в патолопчних елеменпв вимагае подальших доагностичних дослад-жень. Якщо протоки дилатоваш, рекомендуеться ви-користати ГДГ, при нешформативносп даного способу в1зуал1заци застосовуеться УЗГДГ (методика описана вище). Виявлена протокова патолопя (пашломи, рак) тдлягае оперативному лжуванню.
висновки
1. Основним методом д1агностики патологи МЗ у ваптних та жшок, що годують, слад вважати УЗД, чутливгёть, спещф1чшсть 1 точшсть якого складають вадповадно у ваптних 96,6 %, 66,6 % 1 89,0 %, а у жшок, що годують - 88,5 %, 65,0 % 1 89,0 %. Чутли-вють, специф1чшсть 1 точшсть ДТГ складае у ваптних 96,0 %, 40,0 % 1 66,0 % та у жшок, що годують -91,0 %, 45,0 % 1 60,0 %, що дозволяв використовува-ти и лише як скриншговий метод.
2. Високий р1вень патолопчних змш МЗ у ваптних (28,0 %), що часто протжають безсимптомно (12,0 %), обумовлюе необхадшсть проведения скриншгу МЗ у щй груш жшок.
3. Диференщйна ультразвукова д1агностика лак-тостаз1в можлива шляхом застосування фармако-сонограф1чно1 проби.яка дозволяв видишти компенсо-вану та декомпенсовану стада! цього стану, визначати лжувальш заходи.
4. Ультразвукова семютика деструктивних маститав дозволяв видишти 1х три основы форми: сол1тарний абсцес, множинш абсцеси 1 апостематозний
мастит. Ввдокремлеш солггарш абсцеси падлягають пункцшно-дренажному способам лшування, що про-водяться пщ контролем УЗД.
5. Можливосп ультразвуково! д1агностики протоково! патологи МЗ значно розширюються у результат! використання розробленного нами способу штучно! дилатащ! молочних проток1в.
6. Xeopi, ям перенесли лактацшний мастит, складають групу ризику з дисплазш та раку МЗ i пщ-лягають динам1чному диспансерному спостереженню. Оптимальний д1агностичний алгоритм при насладках JIM, OKpiM Toni4Hoi д1агностики, повинен включати виявлення ендокринообумовлено! патологи шляхом досладження гшоф1за, щитовидно! залози, наднирко-вих залоз, яечнишв.
poiT. надрукованих з теми дисертапп
1. Вечерко В.Н., Зорина С.Н., Конопля П.П., Шкарбун Л.И., Малыгина О.В. Пункционная аспира-ционная биопсия под ультразвуковым контролем в диагностике новообразований молочной железы //Хирургия- 1992.- N 3.- С. 24-26.
2. Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Шкарбун Л.И. Ультразвуковая диагностика лактационного мастита //Клиническая хирургия.- 1992.- N 1.-С. 35-38.
3. Бабш Я.С., Б1лоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Шкарбун Л.1. Сучасний стан i перспективи розвитку променево! д1агностики лактащйного маститу та його насладив //УРЖ.- 1993.- N 2.- С. 123-126.
4. Вечерко В.Н., Зорина С.Н., Шкарбун Л.И., Малыгина О.В., Селютина О.Б., Хацко В.В. Значение ультразвукового и морфологического исследований в дифференциальной диагностике опухолевых, дисгор-мональных и воспалительных заболеваний молочной железы //Юптчна xipyprifl.-1994.-N 5.-С. 9-11.
5. Белоненко Г.А., Верхулецкий И.Е., Осипов А.Г., Василенко И.В., Шкарбун Л.И. Классификация заболеваний молочной железы //Клш1чна xipyprin.- 1995.- N 5.- С. 8-9.
6. Шкарбун Л.1., Бшоненко Г.А., Акимен-ко I.B., Кузинець В.Г. Багатопрофьльний скришнг молочних залоз у вагггних // УРЖ.- 1995.- N 3.-С. 342-344.
7. Бондарь Г.В., Лобас В.М., Лиховид Н.П., Ар-теменко Л.П., Шкарбун Л.И., Зубов А.Д., Белоненко Г.А.,Чирков Ю.Э. Лечебно-диагностическая тактика и этапное лечение при заболеваниях молочных желез. Методические рекомендации. Донецк, 1994.- 10 с.
8. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д. Комплексная диагностика заболеваний молочных желез в условиях диагностического центра // Донец, гос. мед. ин-т им. М.Горького.- Донецк, 1991.-15 с. Деп.во ВНИИМИ, N Д - 21167.Шифр Д- 21167.
9. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д. Неотложная эхографическая диагностика лактационных маститов // Республиканская науч.-практ. конф. по рентгенологии, г. Кировоград, 1991.-С. 62-63.
10. Зорина С.Н.,Вечерко В.Н.,Малыгина О.В., Шкарбун Л.И., Конопля П.П., Хацко В.В., Тюрин И.В. Морфо-функциональные параллели в дифференциальной диагностике заболеваний молочных желез // Тез. докл. VIII областной научной конференции морфологов.- Донецк, 1991.- С. 117.
11. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А. Комплексная диагностика заболеваний молочных желез в условиях диагностического центра // 1-й Съезд Ассоциации специалистов УЗД в медицине: Тез. докл., Москва, 1991.-С. 116.
12. Зорина С.Н., Шкарбун Л.И., Малыгина О.В.,Конопля П.П. Значение пункционной аспира-
ционной биопсии под ультразвуковым контролем в дифференциальной диагностике злокачественных опухолей молочной железы //Юбилейный сборник научных трудов, посвященный 60-летию кафедры общей хирургии ДонМИ. Донецк, 1992.- С. 124.
13. Тараненко Л.Д., Белоненко Г.А., Шкар-бун Л. И. Тактика хирурга при лактационных маститах //Там же.- С. 108.
14. Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Шкар-бун Л.И., Медведенко А.Ф., Верхулецкий И.Е., Осипов А. Г. Состояние гепатобилиарной системы у женщин с последствиями мастита //Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга : Прогр. и тез. докл. науч.-практ. конф. Донецк, 1992.-С.41.
15. Вечерко В.Н., Хацко В.Б., Колкин Я.Г., Шкарбун Л.И., Танасичук-Гажиева Н.В. Значение ультразвукового и цитологического исследования в дифференциальной диагностике заболеваний молочных желез //Променева д1агностика захворювань трудно! клггки: Матер1али Укр. наук.- практ. конф., Кшв. -1992.- С. 137-138.
16. Белоненко Г.А., Шкарбун Л.И., Карпенко O.A. Лучевая диагностика последствий лактационного мастита // Там же.- С. 128-129.
17. Бабий Я.С., Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А. Лучевая диагностика эндокриннообусловленной патологии молочных желез у больных после мастита //Там же.- С. 127-128.
18. Малыгина О.В., Шкарбун Л.И. Сонография как метод дифференциальной диагностики при диффузной патологии молочных желез // 2-й Съезд Ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине: Прогр. и тез. докл., Москва.- 1995.- С. 209.
19. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А. Диагностическая ценность сонографии и рентгеномаммографии у больных с последствиями лактационного мастита
//Укр. конгрес радоологав: Тези доповадей, Кш'в.-1995.- С. 20.
20. Scharbun L., Belonenko G., Uspensky D. Differential ultrasound diagnosis of breast's lumps in young women //10th International IBUS Seminar, Herlev Hospital, Denmark, Copenhagen.- 1995.- P.30.
21. Belonenko G., Schkarbun L., Uspensky D. Diagnosis and treatment of destructiv lactational mastitis with ultrasound guidans // Там же.- С. 56.
22. Belonenko G., Schkarbun L., Uspensky D. Ultrasound diagnosis and laser treatment of intraductal papilloma of the breast // Там же.- С. 56-57.
23. Belonenko G.A., Schkarbun L.I., Uspensky D.A. Ultrasound diagnosis of the intraductal papilloma of the breast // 5th European Congress of surgery, Barselona.-1995.-P. 25.
24. Шкарбун JI.И., Белоненко Г.А., Успенский Д.А., Турилина С.Н., Колесникова Л.А. Способ биопсии молочной железы // Удостоверение на рацион, предложение N 3363 от 8.08.95., выданное областным БРИЗом управления здровоохранения Донецкой области 31.08.95.
25. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А. Способ диагностики лактостазов // Удостоверение на рацион, предложение N 1999 от 2.11.90., выданное областным БРИЗом при управлении здравоохранения Донецкого облисполкома 14.11.90.
26. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А., Селютина О.Б., Успенский Д.А., Зубов А.Д. Способ визуализации протоковой системы молочной железы // Удостоверение на рацион, предложение N 3290 от 21.09.94., выданное областным БРИЗом управления здравоохранения Донецкой области 12.10.94.
Schkarbun Larisa Igorevna
X-RAY DIAGNOSTICS OF LACTATIONAL MASTITIS AND ITS CONSEQUENCES (manuscript)
14.01.22. - X-ray diagnostics, X-ray therapy
Ukrainian Recearch Scientific Institute of Oncology and
Radiology (Kiev 1996 )
On the basis of examination of 200 women, including three follow-up groups: pregnant women, patiens with different forms of lactational mastitis and women with aftereffects of mastitis, the ultrasound and thermographic structure peculiarities of the breasts in pregnant women were examined. The general forms of destructive mastitis and tactics of their treatment were determined. The new methods of lactostasis detection and method of US-galactoductography were worked out and applied in practice for duct pathology of breasts using modern methods of X-ray diagnostics. The diagnostic algorythms were worked out for mammological examinations in patients with mastitis and its consequences. The examination of breasts in the period of fetus placental screening and study of morpho-functional state of mammas in women with the consequences of mastitis is proved to be necessery.
Шкарбун Лариса Игоревна ЛУЧЕВАЯ ДИАГНОСТИКА ЛАКТАЦИОННОГО МАСТИТА И ЕГО ПОСЛЕДСТВИЙ (рукопись)
14.01.22 - лучевая диагностика, лучевая терапия
Украинский научно-исследовательский институт онкологии и радиологии ( Киев 1996 )
На основании обследования 200 женщин, составивших три группы наблюдения: беременные, больные с различными формами лактационного мастита и женщины с последствиями перенесенного мастита, впервые изучены эхографические и термографические особенности структуры молочных желез у беременных, определены основные формы деструктивного мастита и тактика их ведения, разработан и внедрен в практику способ дифференциации лактостазов и метод ультразвуковой галактодуктографии при патологии протоков молочной железы с использованием современных методов лучевой диагностики. Разработаны диагностические алгоритмы исследования молочных желез для больных с маститами и его последствиями. Обоснована необходимость исследования МЖ у беременных в сроки фето-плацентарного скрининга и изучение морфо-функционального состояния желез внутренней секреции у женщин с последствиями мастита.
МОЛОЧНА ЗАЛОЗА, ЛАКТАЦ1ЙНИЙ МАСТИТ, ЛАКТОСТАЗ, УЛЬТРАЗВУКОВА ГАЛАКТО-ДУКТОГРАФ1Я, ФАРМАКО-СОНОГРАФ1ЧНА ПРОБА, НАСЛ1ДКИ ЛАКТАЦ1ЙНОГО МАСТИТУ, СХЕМА ОПТИМАЛЬНОГО Д1АГНОСТИЧНОГО АЛГОРИТМУ.
