Захворювання молочної залози мастит. Запальні захворювання молочної залози

ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

ГОСТРИЙ МАСТИТ - ЗАПАЛЕННЯ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ.

Мастит виникає найчастіше у матерів, що годують дітей грудьми, в перші дні і місяці (до 4 місяців) лактаційного періоду. В акушерських клініках, як ускладнення післяродового періоду, трапляється у 2-4% породіль. В основному мастит виникає на 7-20-й день після пологів. Основними причинами його виникнення є: травматизація (тріщини, виразки) сосків; застій молока (лактостаз), який призводить до його згортання в молочних ходах і розвитку запального процесу; пряме попадання інфекції через епідермальний покрив; недотримання гігієнічних правил. Слід зазначити, що мастит може виникати і у жінок без лактації, а також у чоловіків. Поширення інфекції в молочній залозі відбувається по молочних протоках, лімфатичних та кровоносних судинах. Основним збудником захворювання є стафілокок (80%), стрептокок (15%) та мікробні асоціації.

Залежно від розповсюдження та локалізації запального процесу в молочній залозі розрізняють дифузні - уражається вся молочна залоза (панма-стити) і відмежовані мастити. Останні, в свою чергу, за локалізацією поділяються на субареолярні — розташовані під ареолою соска; інтрамамарні - в тканині залози; галактофорити - в молочних протоках; ретромамарні - між задньою поверхнею залози і фасцією великого грудного м'яза. За патоморфологічними змінами в молочній залозі розрізняють: серозну (початкову), інфільтративну, абсцедивну, флегмонозну та гангренозну форми маститу.

Серозна (початкова) форма маститу виникає, як правило, у породіль через застій молока. Молочна залоза просочується серозним ексудатом, розвивається лейкоцитарна інфільтрація навколо соска. Своєчасне зціджування молока і призначення антибіотиків може зупинити запальний процес. При запізнілому або неправильному лікуванні запальний процес у молочній залозі прогресує і переходить в інфільтративну форму. В товщі молочної залози формується інфільтрат з нечіткими межами, без ознак розм'якшення.

При абсцедивному маститі утворюється гнійна порожнина. Гній може прорватись через шкірні покриви або в молочні протоки.

При дифузній гнійній інфільтрації молочної залози виникає флегмонозний мастит, який характеризується прогресуючим і тяжким перебігом.

У деяких випадках внаслідок запального процесу в молочній залозі виникає тромбоз кровоносних судин і, як наслідок, розвивається гангренозна форма маститу, при якій відбувається некроз значних ділянок або всієї тканини молочної залози.

У 12-15% хворих спостерігають двобічне ураження молочних залоз. Переважно уражається верхньозовнішній квадрант молочної залози, хоча в цілому топографія маститів різнорідна.

Клініка та діагностика: починається захворювання з появи болю та нагрубання молочної залози, підвищення температури тіла. По мірі прогресування захворювання, біль посилюється, збільшується набряк молочної залози, з’являється гіперемія шкіри, болючі збільшені підпахвинні лімфатичні залози, температура тіла висока, озноб. В ЗАК відмічаються лейкоцитоз, прискорене ШОЕ. Перехід серозного маститув інфільтративний, надалі і в гнійний відбувається швидко (за 4-5 днів). В край тяжкий стан спостерігається при гангренозному маститі: температура тіла підвищена до 40-410С, ЧЕС становить 120-130 за хвилину, молочна залоза збільшується в об’ємі, шкіра її гіперемійована з ділянками ціанозу, некрозу та відслоюванням епідермісу. Виражений лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули білої крові вліво. У сечі виявляється білок – протеїнуріл. За тяжкого перебігу мастита можливий розвиток сепсису, епідерми плеври.

А взагалі потрібно зазначити, що клінічні ознаки залежать від фази запального процесу в молочній залозі.

Клінічні ознаки. Основні ознаки гострого маститу залежать від фази запального процесу в молочній залозі. Серозна форма маститу характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 38,5-39,0°С, болем у молочній залозі. Спостерігають її збільшення, при пальпації - болючість. Контури залози збережені, шкіра над нею не змінена.

Інфільтративна форма. Стан хворого погіршується, підвищується температура тіла до 39-40°С, з'являється лихоманка, головний біль, слабкість. Молочна залоза збільшується в об'ємі, шкіра над ділянкою інфільтрації гіперемована (червона).

При пальпації визначається інфільтрат з нечіткими межами. Як правило, збільшуються підпахвинні лімфатичні вузли. У випадках, коли лікування, (яке проводять), не зупиняє процес у фазі інфільтрації, розвивається абсцедивна форма маститу, яка характеризується наростанням клінічних ознак і погіршенням стану хворого. При пальпації в молочній залозі виявляють ділянки розм'якшення і флуктуації.